Життя Церкви

Різдвяне послання Преосвященного Владики Василія, Екзарха Харківського

Всечесним та преподобним отцям, преподобним сестрам, возлюбленим у Христі братам і сестрам

Христос народився!

Славімо Його!

«Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні і породиш сина,

і даси Йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься!»

Лк. 1, 30-32

 Ці слова промовив архангел Гавриїл у місті Назареті до Пречистої Діви Марії, зарученої чоловікові на ім’я Йосиф, звіщаючи їй волю Господню. «Тоді Марія сказала: Ось я Господня слугиня: нехай зі мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1, 38). «І Слово стало тілом і оселилося між нами.» (Ів. 1, 14). І ось сьогодні ми святкуємо сповнення цих слів – народження Божого Сина, нашого Спасителя і Господа Ісуса Христа. Прославляємо Різдво Христове. Бог став людиною, не втрачаючи нічого зі свого Божества. Це найбільше чудо, яке здійснив Господь.

Як і де це відбулося?

Євангелист Лука пише: «Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю.» (Лк. 2, 1). Кесар Август, який керував Римською імперією 41 рік, до 14 року після Христа, видав наказ зробити перепис населення у своїй державі. Юдея в цей час належала до Римської імперії. Було це понад дві тисячі років тому назад.

«Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна.» (Лк. 2, 4-5)Кожен ішов записуватися в місто, з якого походив його рід. Тому Йосиф разом з вагітною Марією іде в місто Давида – Вифлеєм. Це відстань – 157 кілометрів. Для Марії цей шлях нелегкий, сповнений труднощів та терпінь.

«І от коли вони були там, настав їй час родити, і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.» (Лк. 2, 6-7). Коли Йосиф з Марією прийшли до Вифлеєму, то не знайшли місця для ночівлі, тому зупинились за містом у стайні, де пастухи годували худобу. І саме тоді Марії настав час родити, і вона народила сина, сповила його та поклала в ясла на сіні. Ось в такій убогій стаєнці народжується Ісус. Так скромно і тихо Бог стає людиною і приходить в цей світ, який Він сам створив. Незбагненне Боже таїнство. Незбагненний Божий задум, який кардинально відрізняється від людського мислення. Ми, люди, шукаємо багатства зовнішнього, видимого, яке минає, а Христос вказує на багатство внутрішнє, душевне – вічне. А ним є сам Господь. Присутність Божої благодаті в нашому серці є найбільшим скарбом і багатством. Тому каже Христос: «Шукайте перше царство Боже, а все те вам додасться.» (Мт. 6, 33). Чи прагнемо ми цього багатства душі, чи прикладаємо зусилля, щоб його осягнути?

Про народження Божого Сина найперше об’являє ангел пастухам, що в полі стерегли свої отари. Він каже їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь.» (Лк. 2, 10-11). Пастухи пішли та побачили Дитя і, повертаючись, з великою радістю прославляли і хвалили Бога за все.

Зоря ж звістила волхвам зі Сходу про народження нового Царя, і вони, слідуючи за нею, прийшли до Вифлеєму. «Увійшли до хати і побачили Дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому та піднесли йому дари: золото, ладан і миро.» (Мт. 2, 11).

Ми також, переповнені радістю, звеличуємо і прославляємо Різдво Христове. Радіємо за цю велику милість, яку Бог виявив до нас, пославши свого Сина, щоб спасти нас. Принесімо Йому дари від нас. Найперше, дар вдячності за Його велику любов до нас. Далі, дар віри в Ісуса – Сина Божого і нашого Спасителя, а через Нього в Отця і Святого Духа. І, як дар – наше серце, повне любові і Божої благодаті.

Вітаю усіх вас з Різдвом Христовим і бажаю, щоб Ісус перебував у серці кожного, благословив вас, ваші родини, весь наш народ і нашу Батьківщину – Україну!

 

Христос народився!   Славімо Його!

 

+ Василій

Екзарх Харківський УГКЦ

 

Дано в Харкові,

в день святого священномученика Ігнатія Богоносця