25 березня 2018 р. в Свято-Дмитрівському катехитично-пастирському центрі Харкова відбулася зустріч парафіян і духовенства УАПЦ із о. Максимом Кролевським – референтом Екологічного бюро Української Греко-Католицької Церкви, священиком Харківського екзархату, який служить у Полтаві.
Перед початком зустрічі її учасники змогли ознайомитися з виставкою кращих малюнків Всеукраїнського екологічного конкурсу «Чорнобильська катастрофа: 30 років опісля – що далі?». Виставка була перевезена до Харкова о. Максимом Кролевським й експонувалася в приміщенні Харківського крайового братства апостола Андрія Первозваного.
Гостя представив архиєпископ Ігор (Ісіченко), відзначивши братні стосунки між полтавськими парафіями УГКЦ й УАПЦ. Отець Максим Кролевський трохи розповів про себе – своє навчання в Івано-Франківську й Римі, служіння в Донецьку та Полтаві, капеланство. Потім він окреслив чотири суспільні виміри, що визначають характер християнської турботи про довкілля: гідність людини, спільне благо, солідарність, субсидіярність. Доповідач ознайомив присутніх із історією виникнення Екологічного бюро УГКЦ, ініціатива якого належала блаженної пам’яті Патріархові Любомиру Гузару, та з напрямками його діяльності. Наприкінці отець Максим відповів на питання присутніх.
Отець Максим розповів про діяльність Бюро УГКЦ з питань екології, про основоположні напрямки та ініціативи, які екологічна церковна інституція реалізує кожного року для поширення екологічно-християнського вчення Католицької Церкви. Екореферент розповів про чотири ключові загальнолюдських постулати, які Церква викристалізувала протягом 2-тисячолітнього досвіду і спроектував ці принципи на екологічне полотно української дійсності.
"Говорячи про спільне благо, ми повинні розуміти, що кожен з нас, маючи право на приватну власність, повинен бути готовий послужити спільному благу своєї Церкви, держави, суспільства", - зауважив екореферент.
Також священик розповів про кілька прикладів з особистого досвіду, як може людина в сучасних українських обставинах послужити спільному екоблагу своєї Батьківщини. Бо, за словами отця Максима,
"коли ми будемо розуміти, що мій дім не завершується лише квадратними метрами моєї квартири чи дому, а виходить набагато далі, на вулиці мого міста, мою країну, там, де я перебуваю, то й усвідомлення спільного блага набиратиме абсолютно нових, зрілих масштабів".